Як зазначалося, основна особливість арабських голосних, проти російськими, у тому, що вони різняться за ознакою довготи і стислості звучання. Довгота і стислість голосних в арабській мові мають сенсорозрізнювальне значення.

Всього в арабській мові 6 голосних фонем. З них три короткі: [а], [і], [у], які позначаються розголосами, і три довгі: [а], [і], [у].

Арабські короткі фонеми [а], [і], [у] аналогічні відповідним російським фонемам. Що ж до довгих фонем, всі вони, якісно збігаючись із короткими, відрізняються від останніх більшою тривалістю (приблизно 2 разу).

Для позначення довгих голосних використовують так звані слабкі букви:

ا ، و ، ي

Довгий голосний [а]

Основним засобом передачі довгого [а] є поєднання літери «аліф»(ا ) із розголосом «фатха» над попередньою літерою: ـــَ ا.. Наприклад:

قَالَ

Таке зображення довгого голосного [а] називається «аліф мамдуда», тобто. подовжений "аліф".

Іншим засобом передачі на листі довгого [а] є поєднання літери ى з розголосом "фатха" над попередньою літерою. Таке зображення довгого [а] називається «аліф максура», тобто. укорочений "аліф". Наприклад:

رَمَى

Слід пам'ятати, що й поєднання ا з фатхою використовується передачі [а] переважають у всіх складах слова, то поєднання ى з фатхою може використовуватися лише у кінцевому складі слова.

Подовження довгого голосного [а] після хамзи (أَ + ا ) передається листі «аліф» з хвилястою рисою зверху: (آ ). Наприклад:

آدَمُ ، آمَنَ ، آزَرُ

Довгий голосний [і]

Довгий [і] передається поєднанням літери «йя» (ي) з розголосом «кясра» під попередньою літерою: ـــِ ي.. Наприклад:

قِيلَ

Довгий голосний [у]

Довгий [у] передається поєднанням літери «вау» (و) з розголосом «дама» над попередньою літерою: ـــُ و.. Наприклад:

قُوبِلَ

Необхідно зауважити, що, поряд із згаданим поєднанням літер і розголосів, умовою утворення довгих голосних шляхом слабких букв ا ، و ، ي є відсутність розголосу над ними. Інакше вони будуть використані як приголосні літери. Наприклад:

ظَبْيُ ، فَوْزُ ، بَيْتُ ، بَيْدَ ، سَوْفَ ، فَوْقَ

У деяких словах арабської мови під час передачі довгого [а] «аліф» опускається. Замість пропущеного «Аліфа» ставиться вертикальна фатха. Наприклад: замість ذَالِكَ пишеться ذٰلِكَ замість إِلٰهُ - إِلاَهُ.

При поєднанні літери «лям»(ل) з «халіфом»(ا) утворюється така лігатура:

⁃ при самостійному написанні: لا

⁃ при з'єднанні праворуч: ـلا

У наших уроках, у разі відсутності розголосу над чи під «аліфом», він служить передачі довгого голосного [а]. За наявності розголосу він є підставкою для хамзи.

Вправа №1

Прочитайте такі слова, звертаючи увагу на вимову довгого голосного [у]:

حُوتْ ، نُونْ ، مُوزْ ، رُومْ ، فُولْ

يَقُولُ ، يَقُومُ ، يَطُوفُ ، يَمُوجُ ، يَصُومُ

يَزُورُ ، يَمُولُ ، يَذُودُ ، يَسُوسُ ، يَدُوسُ

يَدْخُلُونَ ، يَعْلَمُونَ ، يَعْمَلُونَ ، يَشْهَدُونَ

Вправа №2

Прочитайте такі слова, звертаючи увагу на вимову довгого голосного [і]:

مِيلْ ، نِيلْ ، فِيلْ ، حِينْ ، سِينْ

كَرِيمْ ، عَلِيمْ ، سَمِيعْ ، عَزِيزْ ، حَفِيظْ

يَطِيرُ ، يَسِيلُ ، يَكِيلُ ، يَلْوِي ، يَكِيدُ

تَعْلِيمْ ، تَدْرِيسْ ، تَبْرِيكْ ، تَعْظِيمْ

Вправа №3

Прочитайте такі слова, звертаючи увагу на вимову довгого голосного [а]:

حَالْ ، مَالْ ، بَالْ ، نَارْ ، غَارْ

كَلاَمْ ، سَلاَمْ ، حَلاَلْ ، حَرَامْ ، حِسَابْ

نِظَامْ ، غُلاَمْ ، غُبَارْ ، يُقَالُ ، يُدَارُ

مَتَى ، فَتَى ، حَمَى ، رَوَى ، بَلَى

Вправа №4

Прочитайте по вертикалі слова, звертаючи увагу на різницю між довгим голосним і хамзою:

لَامَ ، فَالَ ، رَامَ ، رَاسَ

لَأَمَ ، فَأَلَ ، رَأَمَ ، رَأَسَ

Фонетична система багатьох європейських мов загалом однотипна, має певну структуру.

Звичайно, велику роль у вимові голосних літер в англійських словах відіграє інтонація. Існують певні правила ведення її вгору та вниз, а також для окремих обертів, наприклад, there is та there are.

Тим не менш, у фонології англійської мови впорядковано подання англійських літер та відповідних їм фонем належним чином.

Спробуємо переробити і структурувати широкий матеріал для компактного і легкого засвоєння, застосувавши принцип компаративістики – порівняння з фонетикою російської мови там, де це можливо.

Існує 6 голосних літер в англійській мові:

Якщо уважно придивитися до великої і великої варіантів однієї й тієї ж , можна відзначити, що ідентичне написання мають такі голосні, як і U.

Транскрипція голосних літер англійською мовою

Абсолютно кожен, хто стикався з вивченням англійської фонетики, відчуває труднощі у правильному розумінні транскрибування голосних звуків.

Справа в тому, що в транскрибіційному втіленні вимова англійських голосних не схожа на, наприклад, ідентичних російських голосних. Ця обставина пояснюється насамперед різною історією походження.

Так, система англійських голосних фонем перегукується з дифтонгічним поєднанням звуків.

Графічно транскрибується звук позначається шляхом укладання його або в квадратні дужки (), або в косі дужки (/ /)

Розглянемо транскрипцію англійських букв:

Знаком «:», що стоїть після голосного звуку, позначається так звана довгота. Це означає, що звук потрібно вимовляти продовженим трохи протяжно.

Читайте також

Правила читання голосних літер англійською мовою

Однак, таблиця, наведена вище, ще не вказує на те, що всі звуки, що позначаються п'ятьма англійськими літерами, транскрибуються таким же чином.

Як відомо, голосних літер лише шість, але звуків, які можуть графічно позначати ці літери, значно більше – близько 24.

Без домівки. Без зубріння. Без підручників

З курсу «АНГЛІЙСЬКИЙ ДО АВТОМАТИЗМУ» Ви:

• Навчіться складати грамотні пропозиції англійською без заучування граматики
• Дізнаєтесь секрет прогресивного підходу, завдяки якому Ви можете скоротити освоєння англійської з 3 років до 15 тижнів
• Будете перевіряти свої відповіді миттєво+ отримайте досконалий розбір кожного завдання
• Завантажте словничок у форматах PDF та MP3, навчальні таблиці та аудіозапис всіх фраз

Довгі голосні в англійській мові, приклади

Довгих голосних звуків у мові значно більше. Здебільшого вони вимовляються монофтонгами – артикуляція не змінюється протягом усього часу звучання звуку.

Як було згадано, у транскрипції такі голосні позначаються знаком «:».

Наприклад:

• Good
• Arduous

Якщо основна маса язика просунута вперед до передніх зубів (передня частина язика при цьому стосується нижніх зубів) і середня його частина вигнута вгору, то гласні, що утворюються при такому положенні мови, - передні (монофтонги, [e], [æ] і перші елементи дифтонгів, ).

Задні голосні

Монофтонги , , [o] і перший елемент дифтонга утворюються при такому положенні мови, коли основна маса мови відтягнута назад, а задня частина вигнута вгору.

Задніпросунуті голосні

При артикуляції монофтонгів [u] і першого елемента основна маса мови дещо просунута вперед у порівнянні з положенням у задній частині ротової порожнини.

Центральні голосні

Центральні/змішані голосні (, [ә], [a] та перший елемент дифтонгу [әu]) вимовляються при такому положенні, коли основна маса мови знаходиться в центрі ротової порожнини. У цьому як середня, і задня частини поступово підняті.

Високі голосні

, [i], [u], і перші елементи дифтонгів , вимовляються при такому положенні мови, коли його основна маса піднімається високо в ротовій порожнині.

Середні голосні

[e], [ә], і перші елементи дифтонгів , [әu], вимовляються, коли основна маса мови розташовується в середині ротової порожнини, а середня та задня частини мови рівномірно підняті.

Низькі голосні

[a], [æ], , [o] і перші елементи дифтонгів , , вимовляються в тому випадку, якщо основна маса мови розташована низько в ротовій порожнині.

Напружені голосні

Монофтонги можуть вимовлятися з деяким м'язовим напругою, як і звуках , , або напруги, як і [i], [a]. Голосні , , , , характеризуються як напружені, решта – як ненапружені. Дифтонги вважаються напівнапруженимитому що до кінця їх артикуляції напруга зазвичай спадає. Дифтонгоиды характеризуються деяким збільшенням напруженості до кінця виголошення голосного, оскільки ковзну ділянку дифтонгоида перебуває над кінці звучання голосного, як і дифтонгах, а на початку.

Довгі/короткі голосні

Традиційно голосні поділяються на довгі та короткі. Проте основа розрізнення голосних – якісні характеристики, оскільки фактична тривалість звучання історично довгих голосних може змінюватися. Довгі позиційно-обумовлені варіанти голосних залежать від типу складу, типу складозавершального приголосного, акцентної структури слова, його інтонаційного оформлення.

Сайт: http://www.lovelylanguage.ru/

Акцентна довгота та стислість

Відмінності в тривалості голосних можуть бути обумовлені їх позицією в ударних або ненаголошених складах у тих мовах, в яких тривалість є одним з компонентів наголосу. Такі відмінності характерні для вокалізму мов, у яких тривалість може бути як релевантною, і нерелевантної системи фонем. Так, наприклад, в англійській та російській мовах кількісна ознака (тривалість) є одним з важливих компонентів наголосу, тому ударний голосний завжди довше ненаголошеного, при цьому в російській найбільш сильне скорочення тривалості голосних відзначається в другому попередньому складі. Для носіїв російської мови, які сприймають довгі голосні як ударні, чеські слова з другим довгим складом типу motýl«метелик» звучать, як такі, що мають наголос на другому складі, хоча насправді наголос у чеській мові завжди падає на перший склад. У мовах з опозицією довгих і коротких голосних, як, наприклад, у давньогрецькій мові, ознака тривалості, не будучи компонентом наголосу, може впливати на утворення його різновидів.

У мовах світу

У слов'янських мовах

Довгі та короткі голосні були характерні для праслов'янської мови.

У процесі формування самостійних слов'янських мов на основі праслов'янських діалектів у більшості з них опозиція голосних за довготою / стислою була втрачена за винятком чеської, словацької та сербохорватської мов. У цих мовах протиставлено по п'ять пар довгих і коротких голосних: / ā /, /ē /, /ī /, /ō /, /ū / - /a/, /e/, /i/, /o/, /u/. На листі довгі голосні позначаються в основному за допомогою діакритичного знака акут: в чеському - á , é , í (ý ), ó , ú (у ряді позицій у слові як ů ); у словацькому - í , é , á , ó , ú ; у сербохорватській мові довгі голосні листи не відображаються.

В інших слов'янських мовах дома довгих сформувалися короткі голосні. Наприклад, у польській мові опозиція голосних фонем за довготою-стислістю до кінця XV - початку XVI століття була перетворена в результаті скорочення довгих і зміни їх тембру в опозицію чистих і звужених (колишніх довгих) коротких голосних. Надалі звужені голосні поступово збіглися з іншими (чистими) короткими голосними. Літера ó , що позначала відповідний звужений голосний, що виник на місці старої довготи, збереглася в польському алфавіті до теперішнього часу.

У романських мовах

Опозиція довгих і коротких голосних характерна для прамови романської групи - латинської мови. У сучасних романських мовах дана опозиція відзначається лише у фріульській мові і в деяких північноіталійських діалектах. Як релікт вона зберігається у французьких діалектах, а також у бельгійській та канадській французьких мовах. У решті романських мов кількісні протиставлення голосних не фонологізовані. Так, в італійській мові довгота і стислість голосних обумовлена ​​характером мови (у відкритих складах вимовляються довгі алофони, у закритих складах - більш короткі), у французькій мові довгота закріплена за певними фонемами (наприклад, / ɑ / - завжди довга) або визначається позиційною сполучністю (реалізується в позиції перед приголосними / r/, /v/, /z/, /ʒ /) .

В уральських мовах

У тюркських мовах

У більшості сучасних тюркських мов налічується вісім коротких фонем: / а/, /е/, /про/, /ө /, /у/, /ү /, /ы/, /і/. Відповідні їм довгі голосні втрачені майже у всіх тюркських мовах за винятком якутської, туркменської та халаджської. Релікти довгих голосних зустрічаються в чулимсько-тюркській та уйгурській мовах, у діалектах каракалпакської та узбецької мов, а також у деяких інших тюркських мовах та діалектах.

Див. також

Напишіть відгук про статтю "Довгі та короткі голосні"

Примітки

1. Бондарко Л. В. / / Лінгвістичний енциклопедичний словник / За ред. В. Н. Ярцевий. – М.: Радянська енциклопедія, 1990. – 685 с. - ISBN 5-85270-031-2.
2. Виноградов В. А. / / Лінгвістичний енциклопедичний словник / За ред. В. Н. Ярцевий. – М.: Радянська енциклопедія, 1990. – 685 с. - ISBN 5-85270-031-2.
3. (англ.). The International Phonetic Assosiation. (Перевірено 22 березня 2014 року)
4. Schenker AM. Proto-Slavonic // The Slavonic Languages ​​/ Comrie B., Corbett G. - London, New York: Routledge, 1993. - P. 72. - ISBN 0-415-04755-2.
5. Short D. Czech // The Slavonic Languages ​​/ Comrie B., Corbett G. - London, New York: Routledge, 1993. - P. 456. - ISBN 0-415-04755-2.
6. Short D. Slovak // The Slavonic Languages ​​/ Comrie B., Corbett G. - London, New York: Routledge, 1993. - P. 534. - ISBN 0-415-04755-2.
7. Кречмер А. Г., Невекловський Г.// Мови світу. Слов'янські мови. – М.: Academia, 2005. – С. 11. – ISBN 5-87444-216-2.
8. Priestly T. M. S. Slovene// The Slavonic Languages/Comrie B., Corbett G. - London, New York: Routledge, 1993. - P. 389-390. - ISBN 0-415-04755-2.
9. Тихомирова Т. С.Мови світу. Слов'янські мови. – М.: Academia, 2005. – С. 6-7. - ISBN 5-87444-216-2. (Перевірено 22 березня 2014 року)
10. Walczak B. Zarys dziejów języka polskiego. - ІІ. - Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 1999. - С. 79-87. - ISBN 83-229-1867-4.
11. Тихомирова Т. С.// Мови світу. Слов'янські мови. – М.: Academia, 2005. – С. 7-8. - ISBN 5-87444-216-2. (Перевірено 22 березня 2014 року)
12. Алісова Т. Б., Челишева І. І.Романські мови// Мови світу. Романські мови. – М.: Academia, 2001. – С. 31. – ISBN 5-87444-016-X.
13. Хайд П.Уральські мови // Мови світу. Уральські мови. – М.: Наука, 1993. – С. 9-10. - ISBN 5-02-011069-8.
14. Палль В. І. / / Лінгвістичний енциклопедичний словник / За ред. В. Н. Ярцевий. – М.: Радянська енциклопедія, 1990. – 685 с. - ISBN 5-85270-031-2.
15. Тенішев Е. Р.Алтайські мови // Мови світу. Тюркські мови. – Бішкек: Видавничий Дім Киргизстан, 1997. – С. 8-9. - ISBN 5-655-01214-6.
16. Гаджієва Н. З.Тюркські мови// Мови світу. Тюркські мови. - Бішкек: Видавничий Дім Киргизстан, 1997. - С. 24. - ISBN 5-655-01214-6.

Уривок, що характеризує Довгі та короткі голосні

Довго цієї ночі княжна Мар'я сиділа біля відчиненого вікна у своїй кімнаті, прислухаючись до звуків говірки мужиків, що долинало з села, але вона не думала про них. Вона відчувала, що, хоч би скільки вона думала про них, вона не могла б зрозуміти їх. Вона думала все про одне - про своє горе, яке тепер, після перерви, проведеної турботами про сьогодення, вже стало для неї минулим. Вона тепер могла згадувати, могла плакати і могла молитися. З заходом сонця вітер стих. Ніч була тиха та свіжа. О дванадцятій годині голоси стали затихати, заспівав півень, з-за лип став виходити повний місяць, піднявся свіжий, білий туман роси, і над селом і над будинком запанувала тиша.
Одна за іншою представлялися їй картини близького минулого – хвороби та останніх хвилин батька. І з сумною радістю вона тепер зупинялася на цих образах, відганяючи від себе з жахом лише одне останнє уявлення його смерті, яке – вона відчувала – вона була не в змозі споглядати навіть у своїй уяві в цю тиху та таємничу годину ночі. І картини ці уявлялися їй з такою ясністю і такими подробицями, що вони здавались їй то дійсністю, то минулим, то майбутнім.
То їй жваво уявлялася та хвилина, коли з ним став удар і його з саду в Лисих Горах тягли під руки і він бурмотів щось безсилим язиком, смикав сивими бровами і неспокійно і несміливо дивився на неї.
Він і тоді хотів сказати мені те, що він сказав мені в день своєї смерті, думала вона. – Він завжди думав, що він сказав мені». І ось їй з усіма подробицями згадалася та ніч у Лисих Горах напередодні удару, що стався з ним, коли княжна Мар'я, передчуваючи біду, проти його волі залишилася з ним. Вона не спала і вночі навшпиньки зійшла вниз і, підійшовши до дверей у квіткову, в якій цієї ночі ночував її батько, прислухалася до його голосу. Він змученим, втомленим голосом говорив щось із Тихоном. Йому, мабуть, хотілося поговорити. «І чому він мене не покликав? Чому він не дозволив мені бути тут на місці Тихона? – думала тоді й тепер княжна Марія. - Він уже не висловить ніколи нікому тепер усього того, що було в його душі. Ніколи вже не повернеться для нього і для мене ця хвилина, коли б він говорив усе, що йому хотілося висловити, а я, а не Тихін, слухала б і розуміла його. Чому я тоді не ввійшла до кімнати? – думала вона. - Можливо, він тоді сказав би те, що він сказав у день смерті. Він і тоді в розмові з Тихоном двічі спитав про мене. Йому хотілося мене бачити, а я стояла за дверима. Йому було сумно, важко говорити з Тихоном, який не розумів його. Пам'ятаю, як він заговорив з ним про Лізу, як живу, - він забув, що вона померла, і Тихін нагадав йому, що її вже немає, і він закричав: "Дурень". Йому важко було. Я чула з-за дверей, як він, крехтячи, ліг на ліжко і голосно прокричав: „Бог мій! Чому я не зійшла тоді? Що б він зробив мені? Що б я втратила? А може, тоді він би втішився, він сказав би мені це слово». І княжна Марія вголос промовила те лагідне слово, яке він сказав їй у день смерті. «Ду шенька! – повторила княжна Мар'я це слово і заридала сльозами, що полегшували душу. Вона бачила тепер перед собою обличчя. І не те обличчя, яке вона знала з того часу, як себе пам'ятала, і яке вона завжди бачила здалеку; а то обличчя - боязке і слабке, яке вона в останній день, пригинаючись до його рота, щоб чути те, що він говорив, вперше розглянула поблизу всіх його зморшок і подробиць.
"Душенька", - повторила вона.
Що він думав, коли сказав це слово? Що він тепер думає? - Раптом прийшло їй запитання, і у відповідь на це вона побачила його перед собою з тим виразом обличчя, яке у нього було в труні на обв'язаному білим хусткою обличчі. І той жах, який охопив її тоді, коли вона доторкнулася до нього і переконалася, що це не тільки не був він, а щось таємниче і відразливе, охопив її й тепер. Вона хотіла думати про інше, хотіла молитись і нічого не могла зробити. Вона великими відкритими очима дивилася на місячне світло і тіні, щомиті чекала побачити його мертве обличчя і відчувала, що тиша, що стояла над будинком і в будинку, заковувала її.
- Дуняша! – прошепотіла вона. - Дуняша! - скрикнула вона диким голосом і, вирвавшись із тиші, побігла до дівочої, назустріч няні та дівчатам, що біжать до неї.

17 го серпня Ростов і Ільїн, які супутні Лаврушкою, що тільки-но повернувся з полону, і вестовим гусаром, зі своєї стоянки Янкове, за п'ятнадцять верст від Богучарова, поїхали кататися верхами - спробувати нового, купленого Ільїним коня і дізнатися, чи немає в селах з селами.
Богучарово знаходилося останні три дні між двома ворожими арміями, так що так само легко міг зайти туди російський ар'єргард, як і французький авангард, і тому Ростов, як дбайливий ескадронний командир, бажав перш за французів скористатися тим провіантом, який залишався в Богучарові.
Ростов та Ільїн були в найвеселішому настрої. Дорогою в Богучарово, в княже ім'я з садибою, де вони сподівалися знайти велику челядь і гарненьких дівчат, вони то розпитували Лаврушку про Наполеона і сміялися його розповіді, то переганялися, пробуючи коня Ільїна.
Ростов і не знав і не думав, що це село, в яке він їхав, було ім'ям того самого Болконського, який був нареченим його сестри.
Ростов з Ілліним востаннє випустили на перегонку коней у зволік перед Богучаровим, і Ростов, який перегнав Ільїна, перший схопився на вулицю села Богучарова.
- Ти вперед взяв, - казав розчервонілий Ільїн.
- Так, все вперед, і на лузі вперед, і тут, - відповів Ростов, погладжуючи рукою свого донця.
– А я французькою, ваше сіятельство, – ззаду казав Лаврушка, називаючи французькою свою запряжну шкапу, – перегнав би, та тільки соромити не хотів.
Вони кроком під'їхали до комори, біля якої стояв великий натовп мужиків.

Короткі голосні звуки ( Short vowels

box box

Dog dog

Pig pig

horse horse

Keep keep

Steal steal

Розглянемо перший короткий звук [i] [і]. Вимовляйте цей звук коротко.

dig dig - лопата

brik brik - цегла

skip skip - стрибок

still still - steal steal

ru be - bee bee

ship ship - sheep sheep

Тепер короткий голосний звук [ӕ] . Вимовляється як російський звук [е].

snack snack - закуска

map map - карта

manager manager - управлінець

Спробуйте вимовити звук [e]самостійно

metal [`metl] metal - метал

seldom [`seldəm] seldom - рідко

belt belt -ремінь

Переходимо до короткого звуку [ ə ]

Звук [ ə ] в англійській мові називають schwa- Нейтральний звук. Це звук ненаголошений і практично не вимовляється, він зустрічається у багатьох англійських словах.

Приклад:

burglar [`bз:glə]burglar -злодій

Advance [əd`va:ns] advance - просування

Master [`ma:stə]master - майстер

[ ə`kʌpə ti:]

Звідси пішла назва cuppa- Чашка чаю.

Тепер розглянемо короткий звук [ʊ]

book book - книга

Cook cook - готувати

Took took - брав

Наступний звук [ʌ] .

Dove – голуб

Jump - стрибати

One - один

Останній звук [ɒ]

Спробуємо самі вимовити цей звук

odds [ɒdz]odds - можливості

Office [`ɒfis]office - офіс

Off [ɒf]off

Головне це чітко та правильно вимовляти слова. Ви повинні розуміти, що в англійській мові існує колосальна кількість слів, які схожі на написання, але вимовляються вони по-різному. Наприклад слова ship-корабель та sheep- Вівця. Написання трохи схоже у цих слів, а як справи з вимовою? Подивимося на транскрипцію слів: ship [ʃ i p]і sheep [ʃ i:p]. У першому слові короткий голосний звук, а по-друге-довгий. Якщо Ви вимовлятимете ці слова неправильно, наприклад перше слово з довгим голосним звуком, а друге- з коротким, то Вас не правильно зрозуміють, можливо Ви навіть поставите себе в дурне становище. Саме тому необхідно вивчати фонетику мови.

Наведу ще один приклад. В англійській мові дуже важлива інтонація, коли Ви питаєте: How are you?Як у вас справи? Ви маєте запитати з високою інтонацією, якщо Ви скажете з низькою інтонацією, співрозмовник подумає, що Ви дуже злісна і агресивна людина. Щоб не лякати співрозмовників, вивчайте правила інтонації.

Тепер ми розберемо довгі голосні звуки ( Long vowels).

Розглянемо перший довгий голосний звук [ i:].

Тепер ми знаємо, як правильно вимовляються ці звуки. Спробуємо самостійно прочитати слова з довгим голосним звуком [ i:]:

precede precede - передувати

Secretive [`si:krətiv]secretive - прихований

Negro [`ni:grəʊ]negro -негр

Tease tease -дражнити

Uneasily [ʌn`i:zili]uneasily -нелегко

Speed ​​speed -швидкість

Queen queen - королева

Premium [`pri:miəm] premium -нагорода

Спробуємо самостійно вимовити слова з цим звуком:

reserve reserve - запас

Reserve [`sɜ:fis]reserve - поверхня

Survey [`sɜ:vei]survey - огляд

Versus [`vɜ:səs]versus - порівняно c

Worker [`wɜ:kə]worker - робітник

Worst worst - найгірший

Sunburn [`sunbɜ:n]sunburn - засмага

Спробуємо самостійно:

hard hard - жорсткий

Enchant enchant - зачаровувати

Spark [`spa:k]spark - іскра

Laughter [`la:ftə]laughter - сміх

Raft raft - пліт

Тепер ми можемо самі вимовляти слова із цим звуком. Пробуємо:

schoolmate [`sku:lmeit]schoolmate - однокласник

Suit suit - костюм

New new - новий

Numeral [`nju:mərəl]numeral - числівник

Пробуємо самостійно:

laundry laundry - пральня

Reward reward - нагорода

Source source - джерело

Door Door - двері