♦ Переписати текст, залишаючи між словами прогалини в 2-3 рази більше, ніж зазвичай, і пробіл між рядками в один рядок.

♦ У пробілах між рядками, призначеними для транскрипції, встановити знак «кордон тексту»: [...].

♦ У віршованих текстах на межі строфи, що не збігається з межею такту, ставиться знак «коротка пауза»: ].

♦ У графічному записі ненаголошені слова приєднати до ударних за допомогою знака «приєднувальна дужка», наприклад: у небі, за морем, там же.

Над графічним записом поставити знак j, що означає звук [j] спеціальними літерами "е", "е", "ю", "я", ("і").

Запам'ятай!Це буває у трьох випадках:

Е, Е, Ю, Я в абсолютному початку слова: ялина, їжак j°oш], південь, отрута;

Е, Е, Ю, Я після голосних літер: боєць [боjец], моє [моє°о], строю, маяк [моjак];

Е, Е, Ю, Я, Іпісля роздільних

Ьі Ъ:

з'їв , підйом [п αdj°ом], завірюха [в j°угъ], свиня [св у ін jа[, солов'ї[сълαвjі].

Римськими цифрами позначити позиції ненаголошених складів щодо ударних.

позиція - а) перший попереджувальний склад (вода)",

б) абсолютний початок слова (апельсин)",

в) голосні, не розділені приголосними (Поетеса).

позиція - інші ненаголошені склади.

I II II II I II

Наприклад: обороноздатність.

Виконати транскрипцію відповідно до наступної таблиці знаків для позначення голосних звуків.

Позначення у транскрипції голосних фонем у різних фонетичних позиціях

Зразок фонетичної транскрипції:

Горить схід зорею новою.

[гар'йт вαст°дк зαр,0 оj°y н°в'ї\\

Вже на рівнині по пагорбах

вух H ърαвн 'йн 'ь п ъ̮хαлмам

Гуркають гармати. Дим багряний

грх^оч^уут п°ушк'ц || дш бαгр°овіі\

Колами сходить до небес

колах'і, фсх°од'іп до н'ь6'іcaм\

Назустріч ранковим променям,

нафстр'еч'°% у утр'ьн 'им л°уч'ам\\]

Завдання для самостійної роботи

Затранскрибуйте текст. Позначте всі позиційні чергування голосних та приголосних фонем.

Вперед! Без страху та сумніву

На подвиг доблесний, друзі!

Зорю святого викуплення

Вже в небесах я побачив!

Сміливіше! Дамо один одному руки

І разом рушимо вперед,

І хай під прапором науки

Союз наш міцніє і зростає(А.Н.Плещеєв).

Затранскрибуйте наведені нижче слова. Вкажіть, які фонетичні процеси (закони) у сфері голосних тут спостерігаються.

Дідок, жасмин, польовий, курінь, оперативний, чорнота, осінній, цілком, вовняний, водяний, часник, жорна, ялиновий, п'ятаки.

Чим відрізняються ударні голосні в парах слів, що наводяться? Яка фонетична закономірність тут спостерігається?

Радий - ряд, гроза - погрожуючи, блазня - жартома, соло - села, віл - вів, сад - сядь, лот - літ, мат - мати, ніс - ніс, мовляв - крейда, тук - тюк, колу - колю, лук-люк.

Які фонетичні закони (яви) спостерігаються при виголошенні приголосних звуків у цих словах?

Над трибуною, вселитись, згоріти, з Шурою, з бантиком, побіжно, з братом, до дружини, низько, без шапки, у коробку, з досади, легше зжити.

Затранскрибуйте уривок. Зауважте випадки оглушення (редукції та асиміляції по глухості) дзвінких приголосних.

Ворух чує просто над собою

Устань, молодець: все тихо в полі;

Ти нікого більше не зустрінеш;

Я привела тобі коня;

Вставай, послухайся мене».

Збентежений витязь мимоволі

Повзком залишив брудний рів;

Околиця боязко озираючи,

Зітхнув і мовив, ожиючи:

Ну, слава богу, я здоровий!»(А. Пушкін).

6. Затранскрибуйте дані пропозиції. Зауважте випадки дзвоніння (асиміляції за дзвінкістю) глухих приголосних.

а) Стиснуті губи Тимоші не рухалися, зсунуті брови не розходилися.(І.Тургенєв)

б) Вовченята, всі троє, міцно спали, збившись у купу.

в) У саду служниці, на грядах, збирали ягоду в кущах.

(А Пушкін).

г) Я, бачачи, що він ще молодий і нерозумний, віддав його під початок отцю Піменові (А.Пушкін).

д) Мені здається, що все це відмовки для того, щоб йому жити тут одному (Л. Толстой).

7. Затранскрибуйте пропозиції. Підкресліть усі випадки та зміни зубних у передньомовні. Як називається ця позиційна зміна приголосних?

а) Між ними велично простяглася широкогруда річка; безшумно урочисто і неквапливо течуть її води.

б) Гнат рано вранці виїжджав на біржу, іноді не з'являвся аж до вечора, увечері він їздив у думу, в гості чи ще кудись.

в) Посеред річки збиваються хвилі двох суден, б'ються борти їх, і суди погойдуються.

г) Непохитно і безжально було його обличчя(М. Горький).

Який фонетичний закон спостерігається при виголошенні згодних у словах: гонщик, вагончик, місток, борознити, кишеньку, гвинтик?

Який фонетичний закон спостерігається під час слів агентство, щасливе, свято, невістка, голландська, альпіністська, шотландці?

Чим відрізняються перші приголосні звуки в словах сер - сір, мер - міра, неп - нім, таксі - кепка?

Доведіть, що у наступних парах спостерігаються традиційні (історичні) чергування приголосних звуків. Вкажіть варіанти коріння.

Річка - річковий, луки - лужок, сміх - смішити, ходити - ходжу - сходження, летіти -лечу, сніг - сніговий, друг - дружити - друзі, мороз - морозиво, холод - холодокомбінат - охолодження, бризкати - бризка, пиріг - пиріжок, учень - учениця, рибалка - рибалити, нудьга - нудьгувати, шкарпетка - шкарпетка, обличчя - особисте - обличчя, батько - батька - батьківський, сипати - сиплю, земля - ​​земний, гребу - веслування, куточок - куточка, весло - весла, задишка - зітхання - дух, коло - коло, розписатися - розпис, топити - палю, нудьга - нудьгувати, ліс - лісовик, кохання - люблю.

На чому будується каламбур в афоризмі К.Пруткова?

Приємно попестити дитину або собаку, але найнеобхідніше полоскати рот.

Вкажіть чергування звуків докорінно. Які з них є позиційними, а які – історичними? Вкажіть варіанти коріння.

Трава – трава, нога – нозі, рука – ручний, денний – денек, кінець – кінцевий, село – села, пила - пилять, полоскати - полощу.

Затранскрибуйте уривок із вірша Бориса Рудого. Позначте всі випадки позиційних чергувань звуків (голосних та приголосних). Вкажіть історичні та ридання у корінні слів.

Ось і скінчилося літо - як тихо воно шелестіло

на прощання листям. Тому й стою перелякано

у голому моєму сквері, на засипаній снігом доріжці,

по коліно у коханні та тузі. Почекай хоч трохи,

хоч, трохи, прошу. Я ще не встиг озирнутися

і притиснутися щокою. Тому й хапаюся за серце,

що не бачив квітів твоїх синіх, і жовтих, і червоних.

не зривав їх у бою комарином, у руках їх не тримав.

15. Затранскрибуйте текст, позначте всі випадки прояву звуку [j]-

Я тебе відвоюю у всіх земель, у всіх небес,

Тому що ліс - моя колиска, і могила - ліс,

Тому що я на землі стою лише однією ногою,

Тому що я заспіваю про тебе - як ніхто інший.

Я тебе відвоюю у всіх інших - у тієї, однієї,

Ти не будеш нічиєю нареченим, я - нічиєю дружиною,

І в останній суперечці візьму тебе - замовкни! -

У того, з яким Яків стояв у ночі (М. Цвєтаєва).

Затранскрибуйте текст. Позначте знаки, що передають щілинні приголосні. Опишіть їхню артикуляцію.

Пам'ять - це вовки в полі,

Тікають, кинувши погляд,-

Як плавці в шаленому кролі,

Озираються назад! (А. Вознесенський).

Затранскрибуйте текст. Позначте всі транскрипційні знаки для передньомовних та задньомовних приголосних.

Вже був початок липня, коли князь Андрій, повертаючись додому, в'їхав знову в той березовий гай, у якому цей старий корявий дуб так дивно і пам'ятно вразив його. Бубончики ще глуше дзвеніли в лісі, ніж півтора місяці тому, все було повно, тіністо, і густо; та молоді ялинки , розсипані лісом, не порушували загальної краси і, підробляючись під загальний характер, ніжно зеленіли пухнастими молодими пагонами (Л.Н.Толстой).

Розподіліть слова за групами залежно від фонетичних процесів, що відбуваються з приголосними звуками (асиміляція, редукція, дієреза).

Барабанщик, молотьба, зробити, холод, приємний, мороз, стог, гігантський, вірність, казка, згоряє, агентство, чесність, шов, косьба, трубопровід, невідомий, нехай, вперед, кавказький, однолітки, марно, князь, скинути, вести, негодні, смуток.

Вкажіть звукове значення букви «з» у словах:

Золото, груздь, зелень, паморозь, без чоловіка, без дружини, без зятя, без швагра, без сестри, без солі.

Вкажіть звукове значення літери «я» у словах:

П'ять, п'ятак, якір, сім'я, оголошення, заявка, моя, трясовина, бурштин.

У кожному рядку підкресліть слова, в яких відбувається:

а) оглушення (редукція) приголосного звуку;

б) асиміляція за глухістю приголосного звуку:

цибуля,луг, картопля, капуста, город, соняшник, грядка;

смачний суп, книга, котлета, соус, кетчуп, майонез;

вперед, вниз, вгору, назад, разом, швидко;

Затранскрибуйте прислів'я. Позначте всі позиційні чергування голосних та приголосних фонем.

Грамоті вчитися - завжди знадобиться.

Без праці не витягнеш і рибку зі ставка.

Землю фарбує сонце, а людину - працю.

Навчання у щастя прикрашає, а за нещастя втішає.

1. Алфавіт

Турецький алфавіт побудований на основі латиниці з діакритичними знаками: ç , ğ , ö , ş , ü . У турецькій мові різняться літери I ıі İ i. У запозичених словах над голосними заднього ряду, що пом'якшують попередню приголосну, іноді ставиться циркумфлекс: â , î , û .

2. Транслітерація

Більшість букв передаються з турецької мови російською однозначно:

3. Ğ

Наприкінці слів завжди ğ → г: Altuğ → Алтуга.

Між гласною переднього ряду ( e, i, ö , ü ) та згодною ğ → й: Çiğdem → Чийдемо.

Між гласною заднього ряду ( a, ı , o, u) та згодною ğ → г: Çağla → Чагла.

У положенні між голосними можливі два способи передачі турецькою згодою ğ в Російській мові. Перший спосіб полягає в тому, щоб зовсім пропускати ğ між голосними при транскрипції: Boğaçhan → Боачхан. Другий спосіб між гласними переднього ряду перекладає ğ → йміж голосними заднього ряду ğ → г: değer → деєр, Çağatay → Чагатай. «Транскриптор» слідує другому варіанту.

4. E, I, Ö, Ü

На початку слова та після голосної діють правила e → е, ı → і, ö → о, ü → у. Після згодних слід перекладати e → е, ı → ы, ö → е, ü → ю: Idris → Ідріс, Öykü → Ойкю, Ergün → Ергюн.

5. Поєднання Y з голосними

Після приголосних ye → е, ya → я, yu (yü) → ю: Meryem → Мерьєм.

На початку слова та після голосних ye → е, ya → я, yu (yü) → ю: Bahtiyar → Бахтіяр.

В інших випадках y → й: Altay → Алтай, Ayyub → Айюб, Hayri → Хайрі.

6. Циркумфлекс

Якщо голосна з циркумфлексом слідує за згодою g, k, l, її слід передавати â → я, û → ю. В інших положеннях â → а, î → і, û → у.

Ви знаєте, чому російську мову так важко вивчати іноземцям? Особливо тим, чиї мови зовсім не схожі на російську? Однією з причин є те, що про нашу мову ніяк не скажеш, що слова можна записувати так, як вони чуються. Ми говоримо «мАлАкО», але пам'ятаємо, що записати слово треба через 3 літери О: «мОлОкО».

Це найпростіший і очевидніший приклад. І про те, як виглядає транскрипція (тобто графічний запис звуків) найзвичніших для нас слів ніхто, як правило, не замислюється. Щоб навчитися розбиратися, із яких звуків складаються слова, у школах і навіть університетах виконують таке завдання, як фонетичний розбір слова.

Не всім воно дається легко, але ми допоможемо вам розібратися та успішно справлятися з ним на уроках та підготовці домашніх завдань.

Фонетичний розбір слова- Завдання, націлене на те, щоб розібрати слово на літери і звуки. Порівняти скільки в ньому букв і скільки звуків. І з'ясувати, що одні й самі літери у різних положеннях можуть означати різні звуки.

Голосні літери

В алфавіті російської мови 10 голосних літер: "а", "о", "у", "е", "и", "я", "е", "ю", "е", "і".

Але голосних звуків лише 6: [а], [о], [у], [е], [и], [і]. Голосні "е", "е", "ю", "я" складаються з двох звуків: голосний + й. Записуються так: "е" = [й'+е], "е" = [й'+о], "ю" = [й'+у], "я" = [й'+а]. І називаються йотованими.

Запам'ятайте, що в транскрипції "е", "е", "ю", "я" на два звуки розкладаються не завжди. А лише у таких випадках:

1. коли стоять на початку слова: їжа [й'еда], йорж [й'орш], спідниця [й'упка], яма [й'ама];
2. коли стоять після інших голосних: моєму [мій'ем], моє [май'о], миють [мій'ут], вояка [вай'ака];
3. коли стоять після "ъ" і "ь": п'єдестал [п'й'ед'естал], п'є [п'й'от], п'ють [п'й'ут], солов'я [салав'й'а].

Якщо "е", "е", "ю", "я" стоять у слові після м'яких приголосних, їх можна сплутати з [а], [о], [у], [е]: м'яч [м'ач'] , мед [м'от], мюслі [м'усл'і], гілка [в'етка]. Вони позначають один звук у позиції після приголосних та під наголосом.

Не під наголосом "е", "е", "ю", "я" дають звук [і]: ряди [р'іди], лісок [лісок]. В інших випадках буква «я» без наголосу може вимовлятися як [е]: трясовина [тр'ес'ина].

Ще цікаве про стосунки «ь» та голосних: якщо після м'якого знака в слові стоїть буква «і», вона вимовляється як два звуки: струмки [руч'ї].

Натомість після приголосних «ж», «ш» і «ц» літера «і» дає звук [и]: очерети [очерети].

Голосні "а", "о", "у", "е", "и" позначають твердість приголосних звуків. Голосні "е", "е", "ю", "я", "і" позначають м'якість приголосних звуків.

До речі, у багатьох словах із голосною «йо» на неї завжди падає наголос. Але це правило не працює для запозичених (амебіаз) і складних слів (таких, як триядерний).

Приголосні букви

У російській мові 21 приголосна літера. А звуків ці літери утворюють аж 36! Як це можливо? Давайте розумітися.

Так, серед приголосних 6 пар за дзвінкістю глухості:

1. [б] - [п]: [б] а [б] вушка - [п] а [п] а;
2. [в] - [ф]: [в]ода - [ф]анера;
3. [г] - [к]: [г]олос - [к]орова;
4. [д] - [т]: [д'] ятел - [т] навчаючи;
5. [ж] - [ш]: [ж'] изнь - [ш]уба;
6. [з] - [с]: [з']іма - о[с']ень.

Це цікаво, тому що парні звуки позначаються різними літерами. Такі пари є не у всіх мовах. А в деяких, наприклад, корейському, парні глухі та дзвінкі звуки позначаються однією і тією ж літерою. Тобто. та сама буква читається як дзвінкий чи глухий звук залежно від положення у слові.

А ще існує 15 пар за твердістю-м'якістю:

1. [б] - [б']: [б] а [б] очка - [ б'] ялинка;
2. [в] - [в']: [в]ата - [в']ілка;
3. [г] - [г']: [г]амак - [г'] ідрант;
4. [д] - [д']: [д]ож[д'];
5. [з] - [з']: [з]олото - [з']євати;
6. [к] - [к']: [к]уст – [к']істина;
7. [л] - [л']: [л]асточка - [л']істик;
8. [м] - [м’]: [м]а[м]а – [м']позову;
9. [н] - [н']: [н]ос - [н']юх;
10. [п] - [п']: [п]арча - [п']і[п']етка;
11. [р] - [р']: [р]ись - [р']іс;
12. [с] - [с']: [с]обака – [с']еледка;
13. [т] - [т']: [т]апок - [т']ень;
14. [ф] - [ф']: [ф]отоапарат - [ф']ехтування;
15. [х] - [х']: [х] окей - [х'] ек.

Як бачите, м'якість звуків забезпечують буква «ь» і м'які приголосні, що стоять після приголосних.

Є в російській мові непарні приголосні звуки, які ніколи не бувають глухими:

• [й'] - [й']од;
• [л] - [л] ама;
• [л'] - [л'] яйка;
• [м] - [м] орківка;
• [м'] - [м'] юслі;
• [н] - [н]осоріг;
• [н'] - [н'] етопір;
• [р] - [р]омашка;
• [р'] - [р'] ебенок.

Щоб було простіше запам'ятати всі дзвінкі звуки, можете використати таку фразу: «Ми ж не забували одне одного».

А також непарні звуки, які, своєю чергою, ніколи не бувають дзвінкими. Спробуйте прочитати слова з прикладів вголос і переконайтесь у цьому самі:

• [х] - [х] орек;
• [х '] - [х '] ірург;
• [ц] - [ц]апля;
• [ч'] - [ч'] людина;
• [щ'] - [щ'] етіна.

Запам'ятати, які саме звуки залишаються глухими у будь-якій ситуації, допоможуть дві фрази: "Степко, хочеш щець?" - "Фі!"і "Фока, хочеш поїсти щець?".

Якщо ви уважно прочитали приклади, наведені вище, напевно вже звернули увагу, що деякі приголосні в російській мові ніколи не бувають м'якими:

• [ж] – [ж]ук і навіть [ж]олудь;
• [ш] – [ш]уба і [ш]ило читаються однаково твердо;
• [ц] – [ц]арапать і [ц]ірк – те саме, звук вимовляється твердо.

Запам'ятайте, що в деяких запозичених словах та іменах «ж» таки буває м'яким [ж’]: журі [ж’]юрі, Жюльєн [ж’]юльєн.

Аналогічно є в російській мові такі приголосні, які ніколи не вимовляються твердо:

• [й'] - [й'] огурт;
• [ч'] - [ч'] ірикати і [ч'] аси - звук однаково м'який;
• [щ'] - [щ']ека і [щ']упальця - аналогічно: незважаючи на те, яка голосна стоїть після цього приголосного, він все одно вимовляється м'яко.

Іноді в деяких підручниках м'якість цих звуків не позначається апострофом при транскрипції – якщо вже всі знають, що твердими ці звуки в російській мові не бувають. А ще "щ" нерідко прийнято позначати як [ш':].

Запам'ятайте ще, що приголосні "ж", "ш", "ч", "щ" називаються шиплячими.

План фонетичного розбору

1. Спочатку потрібно правильно записати слово з погляду орфографії.
2. Потім розділити слово на склади (пам'ятаємо, що складів у слові стільки, скільки в ньому голосних літер), позначити ударний склад.
3. Наступним пунктом іде фонетична транскрипція слова. Не варто відразу транскрибувати слово - для початку спробуйте вимовити його вголос. Якщо знадобиться, проговоріть кілька разів - поки не зможете з упевненістю сказати, які саме звуки треба записати.
4. Охарактеризуйте по порядку всі голосні звуки: позначте ударні та ненаголошені.
5. Охарактеризуйте по порядку всі приголосні звуки: позначте парні та непарні за дзвінкістю/глухістю та твердістю/м'якістю.
6. Підрахуйте та запишіть, скільки в слові літер та скільки звуків.
7. Позначте випадки, у яких кількість звуків відповідає кількості літер, і поясніть їх.

У письмовому фонетичному розборі звуки записуються зверху вниз у стовпчик, кожен звук полягає у квадратних дужках – . Наприкінці слід підвести межу і під нею записати кількість літер та звуків у слові.

Спеціальні знаки транскрипції

Тепер про те, як правильно позначати звуки при транскрипції:

• [ " ] - так позначтеся ударний голосний в основному ударному складі (О "сінь);
• [ `] - так позначається побічний (другорядний) подударний голосний звук: зазвичай такий подударний склад розташований на початку слова, зустрічається в складних словах і словах з приставками анти-, між-, навколо-, контр-, над-, супер-, екс -, віце- та іншими ('околозЕ"мний);
• ['] – знак пом'якшення приголосного звуку;
• [Λ] – знак транскрипції для «о» та «а» у наступних випадках: позиція на початку слова, перший попереджувальний склад у позиції після твердого приголосного (арка [Λрка], король [кΛрол’]);
• – більш «просунутий» знак транскрипції для запису йотованих звуків можна використовувати і [й'].
• [і е] – щось середнє між [і] та [е], використовується для позначення голосних «а», «е», «е» в першому попередньому складі в позиції після м'якого приголосного (блешня [бл'і е сну]) ;
• [и е ] – щось середнє між [и] і [е] або [и] і [а], використовується для позначення голосних «е», «е» у першому попередньому складі в позиції після твердого приголосного (шептати [шы е птат '];
• [ъ] – знак транскрипції для голосних «о», «а», «е» у позиціях після твердого приголосного в завзятому та заударному складі (молоко [мълΛко]);
• [ь] – знак транскрипції для голосних «о», «а», «я», «е» в позиції після м'якого приголосного в ненаголошеному складі (рукавиця [вар'яшка]);
• [–] – знак, що означає відсутність звуку дома «ъ» і «ь»;
• [ ‾ ]/[ : ] – знаки транскрипції (можна використовувати один чи інший на вибір – це не буде помилкою) для позначення довготи приголосних (боятися [бΛй’ац:ъ]).

Як бачите, все дуже непросто з транскрипцією букв у звуки. У шкільній програмі, як правило, ці ускладнені та точніші знаки транскрипції не використовуються або використовуються мало. Тільки за поглибленого вивчення російської. Тому дозволяється замість «і з призвуком е» та інших складних позначень застосовувати у фонетичному розборі звуки [а], [о], [у], [е], [и], [і] та [й'].

Правила транскрипції

Не забувайте також про наступні правила транскрипції приголосних:

• дзвінкування глухих приголосних у позиції перед дзвінкими (згинати [зг'ібат'], косьба [кΛз'ба]);
• оглушення дзвінких приголосних у позиції наприкінці слова (ковчег [кΛфч'ек]);
• оглушення дзвінкого приголосного в позиції перед глухим, наприклад, дзвінкого «г», який може перетворюватися на глухі звуки [к] і [х] (нігті [нокт'і], легкий [л'охк'ій']);
• пом'якшення приголосних «н», «с», «з», «т», «д» у позиції перед м'якими приголосними (кантик [кан'т'ік]);
• пом'якшення «с» і «з» у приставках с-, із-, раз- у позиції перед «ъ» (вилучити [із'й'ат']);
• нечитані приголосні «т», «д», «в», «л» у поєднаннях з кількох приголосних букв поспіль: при цьому поєднання «стн» вимовляється як [сн], а «здн» – як [зн] (повітовий [уй 'езний']);
• поєднання букв «сч», «зч», «зщ» читається як [щ'] (рахунки [щ'оти]);
• поєднання «чн», «чт» вимовляються [ш] (що [що], звичайно [кΛн'ешнъ]);
• суфікси інфінітиву -ться/-ться транскрибуються [ц] (кусатися [кусац:ъ]);
• закінчення -ого/-його вимовляються через звук [в] (твого [твъй'ево]);
• в словах з удовеними приголосними можливі два варіанти транскрипції: 1) подвійні приголосні розташовуються після ударного складу і утворюють подвоєний звук (касса [кас:ъ]); 2) подвійні приголосні розташовуються перед ударним складом і дають звичайний приголосний звук (мілліон [м'іл'іон]).

А тепер розглянемо фонетичну транскрипцію слів на прикладах. Для запису будемо використовувати спрощену систему транскрипції приголосних звуків.

Приклади фонетичної транскрипції слів

1. від'їзд
2. отъ-е"зд (2 мови, наголос падає на другий склад)
3. [атй'е"ст]
4. про - [а] – голосний, ненаголошений
   т-[т] – приголосний, глухий (парний), твердий (парний)
   ъ – [–]
   е - [й'] – приголосний, дзвінкий (непарний), м'який (непарний) та [е] - голосний, ударний
   з - [с] – приголосний, глухий (парний), твердий (парний)
   д - [т] – приголосний, глухий (парний), твердий (парний)
5. 6 букв, 6 звуків
6. Літера «е» після роздільного «ъ» дає два звуки: [й"] і [е]; літера «д» наприкінці слова оглушується в звук [т]; звуком.

Ще один приклад:

1. граматика
2. грам-ма"-ті-ка (4 мови, наголос падає на другий склад)
3. [грам:ат"іка]
4. г – [г] – приголосний, дзвінкий (парний), твердий (твердий)
   р – [р] – приголосний, дзвінкий (непарний), твердий (парний)
   мм – [м:] – подвоєний звук, приголосний, дзвінкий (непарний), твердий (парний)
   а – [а] – голосний, ударний
   т – [т’] – приголосний, глухий (парний), м'який (парний)
   до – [к] – приголосний, глухий (парний), твердий (парний)
   а – [а] – голосний, ненаголошений
5. 10 букв, 9 звуків
6. Здвоєні приголосні «мм» дають подвоєний звук [м:]

І останній:

1. ставали
2. ста-но-ві"-лися (4 стилі, наголос падає на третій склад)
3. [станав'і"л'іс']
4. с – [с] – приголосний, глухий (парний), твердий (парний)
   т - [т] - согл.асний, глухий (парний), твердий (парний)
   а – [а] – голосний, ненаголошений
   н – [н] – приголосний, дзвінкий (непарний), твердий (парний)
   про – [а] – голосний, ненаголошений
   в – [в’] – приголосний, дзвінкий (парний), м'який (парний)
   і – [і] – голосний, ударний
   л – [л’] – приголосний, дзвінкий (непарний), м'який (парний)
   і – [і] – голосний, ненаголошений
   с – [с'] – приголосний, глухий (парний), м'який (парний)
   ь – [–]
5. 11 букв, 10 звуків
6. Літера «о» в ненаголошеній позиції дає звук [а]; літера «ь» не позначає звуку і служить для пом'якшення попереднього приголосного.

Замість післямови

Ну як, чи допомогла вам ця стаття розібратися із фонетичним розбором слів? Не так просто правильно записати звуки, з яких складається слово - на цьому шляху приховано багато підводних каменів. Але ми постаралися полегшити вам завдання та максимально докладно пояснити всі слизькі моменти. Тепер таке завдання в школі вам не здаватиметься дуже складним. Не забудьте навчити однокласників та показати їм наші корисні інструкції.

Використовує цю статтю під час підготовки до уроків та здачі ДПА та ЄДІ. І обов'язково розкажіть нам у коментарях, які приклади фонетичних розборів слів вам задають у школі.

blog.сайт, при повному або частковому копіюванні матеріалу посилання на першоджерело обов'язкове.

Починаючи вивчати іноземну мову, людина стикається з необхідністю правильно вимовляти нові слова. На відміну від слов'янських мов, у яких більшість слів читаються за певними правилами, у тій самій англійській досить багато винятків із правил читання слів. Правильно вимовляти та читати слова допоможе фонетична транскрипція слів. І хоча часто здається, що це складне поняття, насправді все дуже просто, якщо одного разу розібратися із цим питанням.

Поняття про фонетичну транскрипцію

Фонетична транскрипція - це спосіб графічного фіксування звуків мовлення. Транскрипція відрізняється неймовірною точністю і ґрунтується на вірній вимові. Щоб досягти цього, кожен знак транскрипції має відповідний графічний символ, а кожен символ у свою чергу співвідноситься з чітко визначеним звуком.

За допомогою транскрипції можна фіксувати на листі не тільки вимову звуків і слів, а й речень, і текстів.

Основні правила транскрипції

1) Насамперед, запис транскрипції завжди ведеться у спеціальних квадратних дужках: .

Транскрипція у російській мові

Незважаючи на простоту, російська транскрипція має масу нюансів, без знання яких буде складно правильно записати транскрибируемое слово. На транскрибування російською поширюються загальні правила транскрипції, проте є додаткові особливості.

Транскрипція англійською мовою

Якщо російська транскрипція може записуватись хоч латиницею, хоч кирилицею, то англійська транскрипція завжди записується за допомогою латиниці МФА. На неї також поширюються загальні для всіх мов правила та символи для транскрибування слів. Однак, на відміну від російської, вимова англійських слів має більш історичну традицію і часто не підкоряється правилам. У такому випадку транскрипція - це єдиний вихід, щоб правильно вимовити слово. Тому більшість англійських слів у словниках пишуться із транскрипцією. У наведеній нижче таблиці показані основні символи, що вживаються в транскрипції англійських слів.

Знати, що таке фонетична транскрипція — це дуже важливо, адже це знання дає можливість будь-кому не лише правильно прочитати слово чужою мовою, а й правильно вимовляти слова рідної мови.

Навчально-методичний посібник

Передмова

Даний посібник призначений для студентів спеціальностей 050301 «Російська мова та література» та 050303 «Іноземна мова (Англійська)» та висвітлює одну з найважчих тем з курсу «Мовазнавство» – “Російська фонетична транскрипція”.

Пропонований матеріал розрахований на поетапне оволодіння транскрибуванням. Завдання слід виконувати в міру читання тексту в тій послідовності, якою вони даються.

Для засвоєння теми необхідне попереднє знання системи голосних та приголосних російської мови.

РОСІЙСЬКА ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ

I. ПОВТОРІННЯ ВИВЧЕНОГО У ШКОЛІ

Фонетична транскрипція відбиває вимову. Вона фіксує, як звучать слова, відволікаючись від їхнього написання. Важливо стежити, щоб не збитися у транскрипції на орфографію.

Правила фонетичної транскрипції:

Транскрибируемое слово (поєднання слів чи текст) полягає у квадратні дужки: [будинок]. Великі літери та розділові знаки в транскрипції не використовуються. М'які приголосні позначаються апострофом ["]: [л"], [т"]. Літера Щ транскрибується як довге м'яке [ш':] щит- [ш': іт]. М'якість [ч"], хоча воно не буває твердим, обов'язково позначається. Подвоєні приголосні звуки позначаються горизонтальною рисою зверху або двокрапкою: [н:] = [нн], [ш:] = [шш] і т. д. Наприклад, довгий- [дл'úн:ий], пошити- [ш:ыт"]. У транскрипції обов'язково проставляється наголос (крім односкладових слів).

1. Затранскрибувати слова: життя, збити, вхід, частина, шифр, низький, коло, брошка, приз, циркуль, гриб, стиснути, свято, сумний, казки, місток.

Літери Е, Ё, Ю, Я - так звані йотовані , або йотові - читаються і, відповідно, транскрибуються подвійно, залежно від положення у слові.

(а)В абсолютному початку слова (тобто якщо слово починається з цієї літери), після гласних і після роздільних Ъ і Ь вони вимовляються і, відповідно, транскрибуються як поєднання [й] з гласним:

Наприклад,

1. На абсолютному початку слова:

ялина -

2. Після голосних: приїзд - [пр"іjест]

жуєм - [жуjом]

затишок - [уjут]

сяяти - [с"іjат"]

3. Після Ъ і Ь: з'їв - [сjел]

ллє - [л"jот]

в'юк - [вjук]

суддя - [суд"jа]

(б)Після приголосних букв Е, Е, Ю, Я читаються, відповідно, як [е], [о] [у], [а] після м'якого приголосного:

ліс - [л"ес]

мед - [м"від]

дзьоб - [кл"уф]

ряд - [р"ат]

2. Затранскрибувати слова: як, попелиця, чуття, успіх, клен, йорж, плюс, сніг, пляж, дзиґа, рев, степ, п'єш, ключ, днем, вночі, все, кохання, гачок, клює, повіт, юний, місцевий, шльопнути, кювет, річ, рахунок, їдкий, яхти, п'яний, б'ють, батіг, в'їзд, клієнт, буян, суб'єкт, оселедець.

3. Розподілити слова з попереднього завдання, розбивши на рубрики: (а) йотірованні в абсолютному початку слова, (Б) йотірованні після голосних, (Б) після Ъ і Ь, (г) після згодних.

ІІ. РЕДУКЦІЯ ГОЛОСНИХ

У російській мові голосні в ненаголошених складах звучать інакше, ніж під наголосом. Вони більш стислі в порівнянні з ударними (кількісна редукція) і можуть змінювати свою якість, тобто звучать як інші звуки (якісна редукція). Так, [о] у ненаголошеному положенні за звучанням наближається до [а]; але ненаголошені [о] і [а] звучать інакше, ніж [а] під наголосом.

ПРАВИЛО 1. [o] і [a] у ненаголошеному становищі набувають однакового звучання – [Λ] .

(а) У першому попередньому складі (тобто безпосередньо попередньому, попередньому стосовно ударного) [o] і [a] збігаються в звуку [ Λ ] (близько до [а]), але більш задньому: наприклад, вода- [в Λ так], пакет- [п Λ до"ет].

ПРАВИЛО 2. У решті випадків, тобто в другому, третьому і т. д. передударних складах, а також у заударних, ненаголошених голосні [о] і [а] транскрибуються як [ъ] (цей знак називається "ер" - стара назва букви ') і позначає сильно редукований голосний непередній ряд з нечіткою якістю. Наприклад, молоко [м'л Λ кó], коробка - [до Λрóпкъ], золото - [зóлътъ].

Примітка 1.Голосні у ненаголошених спілках але[але] і що[що] не піддаються редукції.

ПРАВИЛО 3. Якщо ненаголошений [а] чи [o] стоїть на абсолютному початку слова (тобто слово починається з цього звуку), має місце слабка редукція, т. е. звук транскрибується як [ Ù ] незалежно від віддаленості від ударного складу.

Наприклад, ананас[Λ н Λ нас], хоча перший склад цього слова є другим попереднім.

4. Затранскрибувати слова: смуга, паровоз, корова, собака, корабель, кораблі, оповідання, колос, човен, чоботи, гараж, лякало, прогрес, каюта, астроном, апарат, агрофірма.

Позначте зверху цифрою 1 перший попереджувальний склад у кожному слові.

Примітка 2.Голосні [у] та [и] не піддаються якісній редукції і звучать однаково в ударних та ненаголошених складах.

ПРАВИЛО 4. Голосній[е] після м'якого приголосного в першому попередньому складі звучит як [іе], тобто [і] із призвуком [е] - звук проміжний між [і] та [е].

Наприклад: лесник- [л"і есн’ік]

Звук, що орфографічно позначається буквою я , у ненаголошеному положенні редукується аналогічним чином:

м'ясник - [м"і есн"ік]

тягти - [т"ієнут"]

Те саме відбувається з голосним у поєднанні ЧА, ЩА.

годинник - [ч"іеси]

щасливий - [ш"іесл"івий]

ПРАВИЛО 5. ГОЛОСНІ І, Е у другому, третьому і т. д. попередніх, а також у заударних складах транскрибуються як [ь] (знак називається "єр") - сильно редукований голосний переднього ряду.

Наприклад: перехід- [п"ьр"іехот]

свідок- [св"ід"ет"ьл"н"іцъ]

5. Затранскрибуйте слова: правда, пиріжки, переїзд, телевізор, друг, наступник, список, бузок, переселенець, апельсин, примиритися, жовтенький, племінники, академія, м'ясорубка.

Примітка 3. У деяких словах іноземного походження буква епередає звук [е] без пом'якшення попереднього приголосного : тест- [тест] . Те саме після Ж, Ш і Ц : жест- [жест], ланцюг- [Цеп"].

Примітка 4.Літера Е в ненаголошеному положенні передає звук, близький до [и], який транскрибується [и е] (Зустрічається і варіант транскрипції [е ы]). Наприклад, поверх- [и еташ]. Так само транскрибується ненаголошене Е після Ж, Ш і Ц : дружина -[жи ена], цінувати -[ци ен"іт"].

III. ПРОПОЗИЦІЇ (І ІНШІ КЛІТИКИ)

Прийменник утворює з наступним словом єдину фонетичну групу (так зване фонетичне слово), тому підпорядковується тим самим правилам редукції, за якими змінювався голосний відповідного складу всередині слова.

під вікном- [п'д- Λ кном] - прийменник утворює другий

попереджувальний склад

за будинком- [з Λ - домъм] - прийменник є першим попереднім складом

перед уроком- [п"ьр"ьд-урокъм]

під стелею- [п'т-п'т Λ лком]

Прийменник транскрипції для зручності читання пишеться з наступним словом через рисочку.

6. Затранскрибуйте поєднання: за містом, з історії, про товаришів, з-під уламків, у Швецію, по стежці, з друзями, у п'єсі, на заході сонця, під деревом, з цегли, під яблунею, під вітрилом, для сім'ї, на деревах, від прикрості.

IV. ТРАНСКРИБУВАННЯ ТЕКСТІВ

У транскрипції речення слова поділяються пробілами. Паузи всередині пропозицій позначаються вертикально рисою | . Наприклад:

Миготять повз будки, баби, хлопчики, лавки, ліхтарі...

[м”і ел"кайут м"імъ бутк"ь | баби | м Λ л"ч"ішк"ь | лафк'ь | ф'н Λ р"і||]

Я, ваш старовинний сват і кум, прийшов до вас миритися.

Пропозиції відокремлюються одна від одної двома вертикальними рисами || що означає більш довгу паузу.

Прийшла весна. Яскраво світить сонце.

[прішла в”і есну || jаркъ св"ет"іт сонцъ||]

Зверніть увагу!Паузи далеко не завжди збігаються із комами.

Наприклад: Не спи, козаку: у темряві нічний чеченець ходить за річкою.

[н"і’Е-сп"і до Λ зак | в Λ - т"м"е н Λ чной | ч"і Еч"ен"ьц ход"ьт з'-р"і Екой||]

Зверніть увагу: на місці коми немає паузи, а на місці другої паузи немає жодного знака.

7. Затранскрибуйте пропозиції.

1) Учень десятого класу міг би вирішити таке завдання. 2) Якби ви приїхали ще раз, все було б інакше. 3) Петро приїхав лише вчора. 4) Друзі пізнаються у біді. 5) Вчорашній концерт пройшов успішно. 6) Близька блискавка розрубала небо, вдарила поряд.

8 . Затранскрибуйте пропозиції.

1) Від води тягнуло вогкістю, терпкою гіркотою гниючої вільхи, а з далеких прихоперських степів, що тонули в бузковому серпанку туману, легкий вітерець ніс споконвічно юний, ледве вловимий аромат землі, що недавно звільнилася з-під снігу (М. Шолохов). 2) Коли ввечері повертаєшся повз сад додому, з нього тягне запашним димом вишневого суччя. Палає біля куреня багряне полум'я, навколо нього рухаються чиїсь чорні силуети.(І. Бунін).